Зміст
Огляд
В.В. Бойко, С.В. Рябов, Л.В. Кобріна, Ю.Ю. Керча
Молекулярно-імпринтовані полімери – перспективні полімерні матеріали для моніторингу навколишнього середовища......................95
Структура і властивості
Л.В. Карабанова, О.О. Бровко, Т.А.Сергеєва, О.Д. Луцик, Л.А. Гончарова, О.О. Кочетов
Структурні та морфологічні особливості матричних полімерних мембран, синтезованих за принципом ВПС............................................109
А.А. Нестеров, А.Є. Нестеров
Фазова поведінка сумішей поліхлоропрену з етиленвінілацетатним кополімером...........................................................................................115
Є.В. Лебедєв, М.І. Шандрук, О.В. Зінченко, Є.П. Мамуня, М.В. Юрженко
Термомеханічні властивості епоксиалюмофосфатних композицій, наповнених гідроксидом алюмінію.....................................................119
О.П. Григор’єва, К.Г. Гусакова, О.М. Файнлейб, D. Grande
Структура та властивості мезопористих сітчастих гібридних поліціануратів.......................................................................................................123
В.О. Віленський, В.Л. Демченко
Вплив природи дисперсних наповнювачів на структуру, теплофізичні властивості та електропровідність композитів
на основі епоксидної смоли.............................................................................................................................................................................................131
С. Грищук, Й. Каргер-Кочиш, Н. Кастеля, О. Грищук, В. Шевченко
Гібридизовані полісилікат/поліепоксіакрилат-уретаносечовинні системи. IІ. Дослідження морфологіі методом
атомної силової микроскопії............ ...............................................................................................................................................................................139
В.Д. Мишак, В.В. Семиног, Ю.П. Гомза, C.Д. Несін, В.В. Клепко
Епоксидні нанокомпозити. Структура та властивості...............................................................................................................................................144
О.Р. Білогубка, О.В. Шийчук
Кінетичні закономірності затверднення епоксидного олігомеру мета-фенілендіаміном у мікрохвильовому полі.....................................152
Синтез полімерів
А.В. Горобець, П.В. Вакулюк, А.Ф. Бурбан
Модифікування поверхні флуоровмісних мембран УФ-ініційованою прищепленою полімеризацією N-вінілпіролідону.........................156
Н.В. Куцевол, Р.С. Сушко, Н.П. Мельник
Полімернi щітки Декстран-Поліакриламід. Синтез, ідентифікація та визначення молекулярних параметрів............................................162
Медичні полімери
Н.А. Галатенко, А.М. Куксін, Р.А. Рожнова, О.О. Астапенко
Біодеградуємий матеріал біоактивної дії на основі поліуретан-епоксидних композицій як носій лікарських речовин.............................168
Молекулярно-імпринтовані полімери – перспективні полімерні матеріали для моніторингу навколишнього середовища
В.В. Бойко, С.В. Рябов, Л.В. Кобріна, Ю.Ю. Керча
Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, Київ, 02160, Україна
Огляд присвячений полімерним матеріалам, здатним до молекулярного розпізнавання, які отримують методом молекулярного імпринтингу. Узагальнені основні підходи до синтезу молекулярно-імпринтованих полімерів (MIП) і наведені приклади їх практичного застосування як сорбентів, каталізаторів, сенсорів тощо.
Структурні та морфологічні особливості матричних полімерних мембран, синтезованих за принципом ВПС
Л.В. Карабанова1, О.О. Бровко1, Т.А.Сергеєва2, О.Д. Луцик1, Л.А. Гончарова1, О.О. Кочетов1
1Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, Київ, 02160, Україна
2Інститут молекулярної біології та генетики НАН України
150, Заболотного, Київ,03143,Україна
За методом взаємопроникних полімерних сіток у комбінації з методом молекулярного імпринтингу синтезовано матричні полімерні мембрани та проведено дослідження пористості, питомої поверхні та морфологічних особливостей синтезованих мембран залежно від типу та концентрації пороутворювачів, а також матричної речовини – атразину. Визначено оптимальний склад мембран, що характеризуються максимальною продуктивністю.
Фазова поведінка сумішей поліхлоропрену з етиленвінілацетатним кополімером
А.А. Нестеров, А.Є. Нестеров
Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, Київ, 02160, Україна
Методами світлорозсіювання та оптичної мікроскопії досліджено сумісність і фазове розділення сумішей поліхлоропрену (ПХП) з етиленвінілацетатним кополімером (ЕВА). Отримано фазову діаграму і показано, що це система з нижньою критичною температурою змішування (НКТЗ). Сумісність і фазове розділення цієї системи можуть бути зумовлені диполь-дипольними взаємодіями С=О і С–Cl і їх ослабленням при підвищенні температури. Показано, що на початкових стадіях фазове розділення протікає за спінодальним механізмом з утворенням просторовоперіодичних взаємопов’язаних структур.
Термомеханічні властивості епоксиалюмофосфатних композицій, наповнених гідроксидом алюмінію
Є.В. Лебедєв, М.І. Шандрук, О.В. Зінченко, Є.П. Мамуня, М.В. Юрженко
Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, Київ, 02160, Україна
Показано,що термомеханічні та структурно-молекулярні параметри епоксиалюмофосфатних композицій, отриманих взаємодією епоксидної смоли ЕД-20 з отверджувачем (кислим алюмофосфатом) за наявності наповнювача (гідроксиду алюмінію) залежать від вмісту отверджувача та наповнювача.
Структура та
властивості мезопористих сітчастих гібридних поліціануратів
О.П. Григор’єва1, К.Г. Гусакова1, О.М. Файнлейб1, D. Grande2
1Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, Київ, 02160, Україна
2Equipe “Systemes Polymeres Complexes”, Institut de Chimie
et des Materiaux
Paris-Est UMR 7182 CNRS – Universite
Paris XII, 2, rue Henri Dunant, 94320 Thiais, France
Синтезовані та досліджені нові
мезопористі плівкові матеріали на основі термостійких поліціануратів, отриманих in situ
шляхом синтезу поліціануратної сітки
(ПЦС) за наявності лінійного
полі-e-капролактону (ПКЛ). Мезопориста
структура в досліджуваних гібридних ПЦС/ПКЛ матеріалах
була сформована після екстракції хімічно невбудованого ПКЛ. Методами ІЧ-спектроскопії,
ДСК, ТГА, ДСК-термопорометрії та СЕМ досліджено структуру та властивості
вихідних і пористих гібридних ПЦС/ПКЛ плівкових метаріалів.
Вплив природи дисперсних наповнювачів на структуру, теплофізичні властивості та електропровідність композитів на основі епоксидної смоли
В.О. Віленський, В.Л. Демченко
Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, 02160, Київ, Україна
Із залученням методів рентгенографії, FTIR-спектроскопії і ДСК досліджено композити на основі епоксидної смоли та дисперсних наповнювачів. Встановлено формування структури композитів за координаційним та епітаксіальним механізмами. Кристалічна фаза композитів, створювана за умов збільшення концентрації наповнювачів та обмеженого об’єму хімічної сітки, набуває властивостей поліморфізму.
Гібридизовані полісилікат/поліепоксіакрилат-уретаносечовинні системи. IІ. Дослідження морфологіі методом атомної силової микроскопії
1Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, Київ, 02160, Україна
2Інститут композиційних матеріалів, Технологічний Університет Кайзерслаутерна
58, вул. Ервіна-Шредінгера, Кайзерслаутерн, D-67663, Німеччина
Методом атомної силової мікроскопії досліджена морфологія органічної матриці в поліепоксиакрилат-уретаносечовинних гібридних системах, наповнених in situ полісилікатом при різних співвідношеннях компонентів. Встановлено, що гібридизація органічної матриці, природа епоксиакрилату і склад композицій істотно впливають на морфологію отриманих систем.
Епоксидні нанокомпозити. Структура та властивості
В.Д. Мишак, В.В. Семиног, Ю.П. Гомза, C.Д. Несін, В.В. Клепко
Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, Київ, 02160, Україна
Досліджено структурні особливості формування нанокомпозитів на основі епоксидного олігомеру ЕД-20 за наявності високодисперсного аеросилу з різною природою поверхні (А-300, АМ-300). Показано, що нанонаповнювач характеризується дворівневим характером структури. Перший складають поверхнево-фрактальні агрегати часток аеросилу з розмірами близько 30 нм з шорсткуватою поверхнею, другий – масово-фрактальні агрегати великих розмірів (>500 нм), які складаються з агрегатів першого рівня. При введенні такого наповнювача в епоксидну матрицю спостережений характер його просторової агрегації в значній мірі зберігається, але зменшення вмісту наповнювача супроводжується синбатним зменшення розмірів поверхнево-фрактальних агрегатів першого рівня. Механічні характеристики нанокомпозиту визначаються особливостями структурної організації матеріалу та залежать від вмісту аеросилу і природи його поверхні.
Кінетичні закономірності затверднення епоксидного олігомеру мета-фенілендіаміном у мікрохвильовому полі
О.Р. Білогубка1, О.В. Шийчук2
1Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр при УМВС в Івано-Франківській області
185, вул. Мазепи, 76000, Івано-Франківськ, Україна
2Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника
201, вул. Галицька, 76000, Івано-Франківськ, Україна
Досліджено кінетику затверднення епоксидного олігомеру ЕД-20 мета-фенілендіаміном у мікрохвильовому полі. Порівняно швидкості перетворення епоксидних груп, часу утворення гелю, ступеня конверсії у точці гелю і температури реакційної суміші при термічному і мікрохвильовому нагріванні. Виявлено істотне прискорення реакції між епоксидними і амінними групами під впливом мікрохвильового поля. Енергія активації реакції між епоксидними і амінними групами при мікрохвильовому нагріванні становить величину, близьку до енергії активації цієї реакції при термічному нагріванні.
Модифікування поверхні флуоровмісних мембран УФ-ініційованою прищепленою полімеризацією N-вінілпіролідону
А.В. Горобець, П.В. Вакулюк, А.Ф. Бурбан
Національний Університет «Києво-Могилянська академія»
2, вул. Сковороди, Київ, 04070, Україна
Розроблено метод модифікування поверхні флуоровмісних мембран шляхом УФ-ініційованої прищепленої полімеризації N-вінілпіролідону. Досліджено транспортні та функціональні характеристики мембран залежно від параметрів модифікування (ступеня та тривалості прищеплення, концентрації мономера та ініціатора). Методом ІЧ-спектроскопії підтверджено хімічне прищеплення полівінілпіролідону (ПВП) до поверхні флуоровмісних мембран.
Полімернi щітки Декстран-Поліакриламід. Синтез, ідентифікація та визначення молекулярних параметрів
Н.В. Куцевол, Р.С. Сушко, Н.П. Мельник
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка
60, вул. Володимирська, Київ, 01033, Україна
Методом радикальної кополімеризації з використанням Се(ІV)/HNO3 редокс-системи для ініціювання синтезовані щіткоподібні кополімери Декстран-Поліакриламід з довгим основним полісахаридним ланцюгом і різною кількістю щеплень при варіюванні їх довжини. Методами гель-проникної хроматографії та пружного світлорозсіювання визначено молекулярні параметри кополімерів у розчині. Показано, що синтезовані кополімери мають розгорнуту конформацію, а також здатні до утворення інтрамолекулярних структур. Доведено, що на процес кополімеризації впливає не тільки кількість введеного ініціатора, а й вихідна конформація Декстрану в розчині.
Біодеградуємий матеріал біоактивної дії на основі поліуретан-епоксидних композицій як носій лікарських речовин
Н.А. Галатенко1, А.М. Куксін1, Р.А. Рожнова1, О.О. Астапенко2
1Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України
48, Харківське шосе, Київ, 02160, Україна
2Національний Медичний університет ім. О.О. Богомольця
13, б. Шевченка, Київ, 01004, Україна
Проведені дослідження нового композиційного матеріалу на основі поліуретан-епоксидів з наповнювачем – гідроксиапатитом, який містить імуномодулюючу добавку левамізол. Досліджені механічні властивості композиції. На основі виконаних гістологічних досліджень, зроблено висновок про те, що левамізол, який іммобілізований на поліуретан-епокссидному носії, пролонговано стимулює малодиференційовані кліткові елементи на всьому етапі асептичного запалення.